Енотерапія і енофітотерапія у лікарській практиці
Щуліпенко І.М.
професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
Тисячолітня історія спілкування людини з вином засвідчила не лише шкідливі, але й корисні для здоров'я властивості цього напою, насамперед виготовленого з винограду. Не тільки народна і традиційна,
але й наукова медицина донині накопичила чимало експериментальних фактів і досвіду лікарської практики про здоров'яносні, цілющі властивості вина. Виявлено[3,4,8,12], що виноградне вино при раціональному його вживанні спроможне
стати стимулом людського життя, творцем і оберегом здоров'я, лікувальним і профілактичним засобом у боротьбі з численними захворюваннями.
Медичні знання про оздоровчі властивості вина сформували своєрідний напрям його використання у практичній медицині, відомий як енотерапія (від грецьких слів enos-вино і therapeia- лікування).
Що ж визначає переважання цілющого над руйнівним для здоров'я у вині? На подив, все досить просто, бо цілюще і руйнівне в ньому визначається лише дозою напою. Аксіома, відома для кожного ліку ще з часів
середньовічного фармацевта і лікаря Парацельса, який визначив: цілюще одночасно і лік і отрута. Адже численні, відомі ще здавна медикаментозні засоби - атропін і стрихнін, строфантин і дигоксин, морфій і кофеїн, різні стимулятори і блокатори
біологічних функцій у великій дозі - смертельні отрути, у малій - цінні, часом незамінні ліки. Так і вино. У надмірній кількості воно отрута, у помірній - цілющий лікарський засіб. Як і в багатьох інших небезпечних для здоров'я і водночас цілющих засобів, ці полярні властивості переплелись у вині тісно і підступно. Проте це ще не аргумент на користь
відмови від нього.
Адже знайомі кожному з нас предмети і явища - хліб і сіль, цукор і жир, вода і сонце, холод і тепло, сон і бадьорість, кислота і луг, навіть вітаміни і мікроелементи в розумних дозах корисні, в надмірних - шкідливі. Але ж ми не відмовляємося від них у нашому повсякденному житті, керуючись почуттям міри! Так і з вином,
користь і шкоду якого визначає щонайперше доза. Тому ставлення до цього напою лише як до алкогольної отрути щонайменше некоректне. "Коли б вино було лише отрутою, зазначив відомий французький фахівець з енотерапії Едмонд Паньє, - то людству не потрібно було б чотири тисячі років, аби здогадатися про це".
Виноградне вино з лікувальною і профілактичною метою використовували медики древньої Ніневії, Месопотамії, стародавнього Єгипту. Археологічними дослідженнями виявлено, що виноградне вино використовували
з оздоровчою метою ще древні шумери. Історичні хроніки засвідчують, що бродильні напої із винограду застосовували у лікуванні різноманітних недуг лікарі античної Еллади, Древнього Риму. Відомо, що славнозвісні медики тих часів - Гіппократ, Гален, Діскорид часто використовували виноградне вино у своїй практичній діяльності. Зокрема, засновник
сучасної наукової медицини Гіппократ у численних своїх працях відмічав, що виноградне вино - унікальний цілющий засіб, за своєю структурою дуже споріднений із біологічною сутністю людського організму.
З лікувально-оздоровчою метою вино і напої з його вмістом часто використовували в емпіричній практиці медики східної традиційної медицини - Японії, Китаю, Індії, Тибету. Відомо, що тибетські народні цілителі
- далай-лами за допомогою вина у суміші з лікарськими рослинами успішно лікували цілу низку недуг, зокрема таких актуальних на сьогодні, як імпотенція, істерія, клімакс, захворювання серцево-судинної, нервової і травної систем.
Сучасними багатоцентровими широкомасштабними соціологічними і клініко-експериментальними дослідженнями, проведеними в різних регіонах Європи і Північної Америки, достеменно засвідчено, що виноградне вино у помірних дозах - не ворог, не руйнівник, а раціональний компонент комплексного лікування численних хвороб людини, активний
чинник поліпшення якості людського життя, один із стимулів формування творчого, працездатного довголіття. Встановлено, що натуральне виноградне вино у помірній дозі, яка не перевищує 300 мл на добу, благотворно впливає на загальний життєвий тонус, активізує розумову і фізичну працездатність, поліпшує діяльність травної, нервової і серцево-судинної
систем. Виявлено, зокрема, що щоденне вживання натурального виноградного вина у дозі, яка не перевищує півлітра на добу, є дієвим засобом профілактики атеросклерозу, хронічної ішемічної хвороби серця, жовчнокам'яної та сечокам'яної хвороб, чинником збереження і підвищення розумової та фізичної працездатності [4,5,8,10,12].
Експериментальними науковими дослідженнями, проведеними французькими, німецькими та італійськими вченими-медиками, було достовірно встановлено, що винні напої із винограду здатні благотворно діяти на кровообіг, потенціювати фармакологічну активність серцевих глікозидів, синтетичних сечогінних препаратів, численних
метаболічних засобів, поліпшувати обмінні процеси в міокарді та судинній стінці. Завдяки цим властивостям вино слід вважати важливим активним компонентом у комплексі заходів первинної і вторинної профілактики таких тяжких недуг сучасної цивілізації, як інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба, стенокардія, атеросклероз [3,6,10,11].
Така оздоровча дія виноградного вина, насамперед на серцево-судинну систему, стала відома і набула особливої актуальності після опублікування в науковій медичній літературі результатів спеціальних
епідеміологічних досліджень останнього десятиліття, відомих нині широкому медичному загалу під назвою "французького парадоксу" [8,9]. Суть його в наступному: широкомасштабними науковими дослідженнями, проведеними в різних регіонах Франції з метою
визначення провідних факторів ризику серцево-судинних захворювань, було виявлено, що жителі північно-східної частини країни, які на відміну від мешканців її південних і західних регіонів суттєво частіше зловживають жирною їжею, цукром і кухонною сіллю, тютюнопалінням, тобто частіше стикаються з традиційними факторами ризику серцевих і судинних
недуг, але переважають своїх південних і західних співвітчизників лише за одним - кількістю вживаного виноградного вина, насамперед червоного, значно рідше потерпають від найчастіших захворювань сучасної цивілізації - атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда і, що особливо важливо, рідше вмирають від їх ускладнень.
Подальшими науковими дослідженнями, в значній мірі ініційованими результатами "французького парадоксу", були встановлені нові факти. Виявилося, що виноградне вино завдяки вмісту у своєму складі антиоксидантів, мікроелементів, адаптогенів, ферментів, природних антибіотиків і особливо оригінальної біологічно активної
сполуки резвератроля спроможне цілюще діяти не лише на хвороби серцево-судинної системи, але й на інші онкологічні, імунодефіцитні, ендокринні, інфекційні, алергічні.
Завдяки вмісту у вині особливих біологічних сполук - антоціанів, пектинів, мікроелементів
селену і рубідію воно здатне проявляти радіопротекторну дію. Численні натуральні виноградні вина, особливо типу "Каберне", бордоських сортів, які містять у своєму складі ці компоненти, доцільно вживати людям, які зазнали дії радіоактивного опромінення, а також тим,що мешкають у регіонах радіоекологічного контролю після аварії на Чорнобильській АЕС[7].
Мікробіологічними дослідженнями, проведеними у провідних науково-медичних лабораторіях Європи, виявлено, що фенольні компоненти вина спроможні надати йому активну протимікробну і навіть противірусну властивість.
Встановлено, що лише кілька мілілітрів червоного виноградного вина спроможні протягом кількох годин нейтралізувати сотні мільйонів стафілококів, пневмококів, стрептококів, аденовірусів, пригнітити розвиток мікобактерій, зокрема туберкульозної палички.
Клінічними дослідженнями встановлено, що виноградне натуральне вино спроможне стимулювати секреторну діяльність шлункових залоз, тому може бути рекомендоване хворим на хронічний гастрит із зниженою секреторною функцією шлунка. Дослідженнями французьких медиків виявлено, що виноградні вина рожевого і бордоського
типів, особливо у поєднанні з натуральним медом, прополісом і квітковим пилком, а також з настоянками евкаліпту, мирту і звіробою, ефективні у знищенні хелікобактерної інфекції - одного із провідних чинників виникнення виразкової хвороби шлунка.
Корисне використання різних сортів виноградного вина при захворюваннях печінки і
підшлункової залози. Завдяки виннокислим солям калію та гліцериномістких сполук деякі виноградні вина, виготовлені із винограду регіонів Закарпаття, виявились корисними у лікуванні хронічних захворювань нирок і сечовидільних шляхів - нефриту, пієлонефриту, сечокам'яної хвороби, циститу.
Розмаїтий спектр оздоровчих спроможностей виноградного вина і при інших захворюваннях - бронхолегеневої, нервової, ендокринної, статевої систем. Науковими дослідженнями, проведеними в деяких країнах з
відносно високим рівнем вживання виноградного вина (Італія, Франція, Іспанія), встановлено, що систематичне вживання помірних доз (не більше 0,5 л на добу) натурального виноградного вина стримує виникнення і пом'якшує перебіг таких поширених хвороб, як цукровий діабет, подагра, кретинізм, анемія, імпотенція, численні інфекційні та хірургічні хвороби.
Доцільне використання виноградного вина і в комплексному лікуванні нервових захворювань. Як встановлено французькими фахівцями-енотерапевтами, щоденне вживання невеликих доз (до 200-300 мл) мускатного вина бордоського типу благотворно впливає на перебіг функціональних захворювань нервової системи - неврозів, вегетосудинної
дистонії, астеноневротичних станів, гіпоталамічного синдрому. Було також виявлено, що щоденне вживання по півсклянки двічі на день сухого виноградного вина, переважно червоного, є ефективним профілактичним засобом порушень мозкового кровообігу, зокрема гіпертонічного кризу, транзиторних мозкових атак, нападів мігрені.
Корисне використання виноградного вина в суміші з лікарськими рослинами в комплексному лікуванні основної недуги сучасної цивілізації - атеросклерозу. З цією метою доцільне використання такого засобу: червоне вино типу "Каберне" у кількості 750 мл змішують з 25 мл спиртової витяжки пасифлори, 25 мл глоду, 50 мл півонії незвичайної, 50 мл валеріани, 25 мл пустирника, додають по 10 г подрібнених шишок хмелю і трави чебрецю, настоюють при
кімнатній температурі протягом двох діб. Настій змішують з третиною склянки (75 мл) водної витяжки (1:10) у рівних співвідношеннях трави меліси та рутвиці. Суміш витримують у киплячій водяній бані протягом 15 хв. Проціджену витяжку приймають щоденно по чверті склянки перед їдою двічі - тричі на день протягом півтора місяця. Повторний курс - через півроку.
Завдяки вмісту у виноградних винах мікроелементів селену і рубідію їх доцільно застосовувати з радіопротекторною метою. Зокрема, з метою зменшення згубного впливу на організм малих доз радіації, тобто у мешканців численних регіонів, прилеглих до території Чорнобильської АЕС, корисне щоденне вживання вина типа "Каберне"
або його суміші з іншими біологічними речовинами з радіопротекторними та радіоелімінуючими властивостями [7]. З цією метою можна скористатися такою рекомендацією: вино "Каберне" - 750 мл, мед бджолиний акацієвий - 100 г, сік алое
- 50 мл, сік топінамбура - 50 мл, трава скорцонери - 15 г. Ретельно перемішану суміш витримують 15 хв. у киплячій водяній бані, потім витримують протягом 2 діб у темному прохолодному місці (у холодильнику). Проціджену витяжку приймають по півсклянки тричі на добу за півгодини до їди протягом півтора-двох місяців (щорічно 3-4 курси).
Звичайно, зазначеною інформацією не вичерпуються відомості про всі лікувальні і профілактичні властивості вина. Але і наведені дані засвідчують, що натуральне виноградне вино у безпечних терапевтичних
дозах може застосовуватися у практичній медицині як ефективний цілющий компонент комплексного лікування і профілактики хвороб людини.
Література
1. Дружинина А. Туринський нектар. Семейный доктор, 2000, № 10, С. 53.
2. Ена Я.М., Ливчун В.В., Соловьев А.В., Чайковская М.А. Книга о вине. Донецк: Донеччина, 1994, 256 с.
3. Навроцкий В.В. Виноградарь, вино: на здоровье! Из истории лечения вином. Приложение к журналу "Дом, сад, огород". К., 2000, 69 с.
4. Озеряний М.О. Харчові, дієтичні та лікувальні властивості натуральних виноградних вин. Виноград. Вино, 1998, № 6., С. 1-14.
5. Осетров В.Д. Лекарственные растения и вино (фитоэнотерапия). Первая респ. конф. по мед. ботанике: тезисы докл. Киев, 1984, С. 181-182.
6. Щулипенко И.М., Ена Я.М., Сушко Е.А. Лечение вином. "Лиман", 2003,
262 с.
7. Fartzov K., Hadjiski Z., Aljakov M. Сounter - radiation efficacy Enoviton granules produced from Cabernet Sauvignon wine . J. Wine Research, 1993, V. 4, № 2, S. 119-124.
8. Jeandet Ph., Bessis R., Maume B. P., Sbaghi M. Analysis of resveratrol in Burgundy wines. J. Wine Res., 1993, V 4, № 2. S. 79-85.
9. Lucia S. P. Wine in the prevention and treatment of cardiovascular disease. Northwest Med., 1970, V. 69, №3, S. 177-181.
10. Perdue L. The french paradox and beyond: live longer with wine and mediterranean lifestyle. - Renaissance Publishing, California: Sonoma, 1992, 68 s.
11. Sharp D. Coronary disease when wine is red. Lancet, 1993, № 1, S. 27-28.
12. Woschek H.J. Wein und Gesundheit. Bacchus, 1981, № 4, S. 73-75.
Medicus Amicus #4, 2005
|
Новости 
